Комарнівська територіальна громада
Львівська область, Львівський район

Чи мають голови сімейних фермерських господарств подавати у складі податкової декларації про майновий стан і доходи додаток МПЗ?

Дата: 19.06.2024 10:51
Кількість переглядів: 44

      Начальником Городоцької ДПІ Романом Миськівим надано коментар.

       Відповідно до п. п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ.

       Відповідно до п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим.1 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

       Пунктом 177.14 ст. 177 ПКУ встановлено, що фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

Податковий (звітний) період для першого подання податкової декларації з рентної плати при отриманні суб’єктом оподаткування дозволу на спеціальне використання води

          Фахівці Городоцької ДПІ інформують.

          Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема, є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

         Частиною першою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

         Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

        Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПК дорівнює календарному кварталу.

       Водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема, рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

      Враховуючи положення п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ та п. 63.3 ст. 63 ПКУ, платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання води – за місцезнаходженням водних об’єктів (основним або неосновним місцем обліку).

         Таким чином, податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) вперше подається суб’єктом господарювання, що отримав дозвіл на спеціальне водокористування, за календарний квартал, в якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того здійснювалася чи ні господарська діяльність).

Чи може суб’єкт господарювання зареєструвати та використовувати на одній господарській одиниці два ПРРО та себе вказати як касир?

         Під час проведення зустрічі з платниками податків фахівці Городоцької ДПІ зазначили, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

          Касир, що здійснює розрахункові операції засобами таких ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою № 5-ПРРО (J/F1391802)).

        Використовувати два ПРРО можна почергово тільки одним касиром.

        Для одночасного використання двох ПРРО суб’єкту господарювання, у тому числі фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку – касиру, необхідно реєструвати для кожної каси окремий ключ.

Фото без опису

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень