Про одноразове добровільне декларування під час зустрічі у Городоцькій ДПІ
У Городоцькій ДПІ проведено зустріч щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Начальник Городоцької ДПІ Роман Миськів зазначив, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображається, зокрема, така інформація (дані):
– відомості про об’єкти декларування, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
– самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір). До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;
– ставка та сума Збору.
База для нарахування Збору визначається, зокрема, але не виключно, як:
– витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
– вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізичною особою придбано нерухомість як за рахунок доходів, з яких податки і збори сплачені не в повному обсязі, так і за рахунок коштів, з яких податки і збори сплачені в повному обсязі, то в графі «Витрати на придбання (набуття)/оціночна вартість» Декларації зазначаються витрати на придбання (набуття)/оціночна вартість об’єкта нерухомого майна в повному обсязі (у даному прикладі – 3 млн грн), а в графі «Вартість активу (база для нарахування збору)» Декларації зазначається частина коштів, з яких не сплачено податки і збори (у даному прикладі – 1 млн гривень).
